Янукович безборонно розбазарює суверенітет України

 

Америці – уран назовсім, Росії – бази в Криму ще на 25 років…

 

Щойно допавшись до влади, Янукович, як і провіщали націоналісти, заповзявся похапцем торгувати святим – державним суверенітетом України. Направо і наліво. Не встигло висохнути чорнило під вашингтонським договором, згідно з яким Янукович віддав Обамі увесь український високозбагачений уран (тим самим надовго поставив хрест навіть на теоретичній можливості відновити в Україні ядерну зброю), як горе-президент підписав іншу загрозливу для держави угоду –

цього разу вже на втіху Медведєву. Пакт про продовження терміну перебування Чорноморського Флоту Росії на території України на 25 років. Навзамін Янукович випросив у кремлівського правителя сяку-таку знижку на газ. Одне слово, Україна – як той горох при битій дорозі – хто не йде той вщипне. Зате «світове співтовариство» Януковичем не натішиться…

 

« З ТОЧКИ ЗОРУ національних інтересів, – коментує діяння президента Голова ВО «Свобода» Олег ТЯГНИБОК, – продовження перебування Чорноморського флоту РФ на території України неприпустиме. Януковича ніхто не уповноважував підписувати такі документи. Конституція України чітко визначає, що «на території України не допускається розташування іноземних військових баз». Це положення Конституції може бути змінене лише двома третинами від конституційного складу Верховної Ради та виключно після затвердження всеукраїнським референдумом».

 

«Президентська кліка, звісно, кричатиме, що зрадницькі угоди, які підписав Янукович, принесуть нашій державі стабільність, економічні вигоди і мир з Росією, але насправді Україна отримає хаос, грабунок і війну. Бо Росія не зупиниться, поки остаточно не зажене Україну в ярмо. Після підписання зрадницьких угод із Медведєвим Янукович повернувся до Києва не Президентом незалежної України, а публічним васалом Кремля, керівником окупаційної адміністрації, що присягнув на вірність Москві. Продовження терміну перебування російського Чорноморського флоту, – це планомірна здача національного суверенітету України».

Звістка про цей пакт Мєдвєдєва - Януковича затьмарила інший, не менш фатальний для України, акт здачі національних інтересів, який відбувся у Вашингтоні. Нагадаємо, що там Янукович теж підносив стратегічні «дари» – Обамі. 12 березня цього року новоспечений президент України несподівано став «провідним учасником» саміту з питань ядерної безпеки, що проходив того дня у столиці США. Саме так – «провідним учасником» назвало Януковича американське видання «Вашингтон Пост». Чим же ж так прославився Віктор Федорович на великому заокеанському зібранні? «Хвилину слави» новоспеченого президента України опи-

сало те ж видання «Вашингтон Пост». Спочатку, оповідає американська газета, Януковича сприймали як пересічного учасника цього заходу поміж інших кількох десятків голів офіційних делегацій. Але коли він оголосив про рішення України позбутися запасів високозбагаченого урану – це стало чи не найголовнішим результатом події.

 

Що насправді означає для України таке рішення і яку ціну заплатить держава за «хвилину слави» Януковича – прокоментував Голова ВО «Свобода» Олег ТЯГНИБОК.

 

«Рішення РНБО передати США останні запаси високозбагаченого урану з України,– ухвалене напередодні візиту Януковича до Вашингтона і підтверджене спільною заявою Президентів обох країн – не що інше, як диверсія проти національної безпеки України, – каже лідер «Свободи». – Це рішення лише підтверджує, що кожен кримінально-олігархічний клан, який приходить до влади в Україні, працює на ослаблення нашої держави та зниження її обороноздатності». «Оскільки Україна за запасами урану займає шосте місце у світі, а за запасами цирконію – третє, наша держава мала би створити власний замкнутий ядерний цикл. Усвідомлюємо, наскільки сьогодні це нелегке завдання. Упродовж 18 років Незалежності Україна не зробила жодного кроку, щоби не залежати в «ядерній» сфері від Російської Федерації. Штучно створено умови, коли Україна не може забезпечити свої АЕС ні ураном, ні цирконієвими трубками (хоча й має величезні розвідані запаси урану і цирконію), ні технологією конверсії та реконверсії урану, не може виготовити необхідні паливні пігулки. Ми не створили українського реактора. Україна не готує фахівців у галузях розвідки, видобутку та збагачення природного урану. 1995 року українські владоможці всупереч здоровому глузду віддали перевагу російському «ТВЕЛу» в міжнародному тендері на будівництво заводу фабрикації ядерного палива. Півтора десятка років Україна вдає, що будує спільно з РФ цей завод, хоча донині не вибрано навіть майданчика для будівництва.

 

Передаючи США останні запаси високозбагаченого урану, влада надовго ставить хрест навіть на теоретичній можливості відновити ядерний цикл, а отже – і ядерний статус України, який міг би стати запорукою безпеки нашої держави. Нині уран зберігається у Харківському фізико-технічному інституті та в Севастопольському національному університеті ядерної енергії та промисловості (за неофіційною інформацією, це щонайменше 50 кілограмів високозбагаченого урану, що дорівнює 1000 кілограмам збага-ченого урану). Іншим наслідком передачі урану США стане те, що українські вищі навчальні і дослідницькі заклади втратять необхідну для функціонування сировину.

 

Тобто Україна не зможе готувати спеціалістів з ядерної фізики, а вчені не зможуть займатися дослідниць-кою діяльністю. Фактично, буде знищено українську «ядерну» науку.

 

Рішення РНБО України «збіглося» у часі з підписанням нової угоди між США і РФ про заходи щодо подальшого скорочення і обмеження стратегічних озброєнь. У цій угоді не виписано ґарантії безпеки для України, не зважаючи на те, що Росія, як один із гарантів безпеки України, неодноразово порушувала Будапештський меморандум (конфлікти довкола о. Тузла та Керченської протоки, прямі погрози, бруталь-ний політичний та економічний тиск, регулярні спроби піддати сумніву територіальну цілісність України з боку посадових осіб Росії). З огляду на загрози для України, рішення РНБО передати всі запаси високозбага-ченого урану США – це капітуляція перед Обамою без жодних ґарантій на випадок агресії Росії. Влада має пам’ятати, що державна зрада – найтяжчий злочин проти нації і рано чи пізно винних буде покарано».